Вечірній пейзаж. Таисия Шашилкина
Сьогодні море, синє та безкрає,
Проводить сонце тихо на нічліг.
Немов турботлива, терпляча, ніжна мати,
На сон дарує щастя оберіг.
Сьогодні море, дивно, не примхливе,
Спокійно захід сонця проводжа,
Переливається...А небо синє-синє,
Красою таємничою вража.
Вечірні сутінки, осінньо-прохолодні,
Наповнюється спокоєм душа,
Залишились тривоги десь там, ззовні...
Привітне море казкою втіша.
Заходить сонце, сяють в хвилях зорі.
Блаженна ніч простори обійма...
І залишає спогади прозорі...
І ще одного дня уже нема...
** ** ** ** **
И мой перевод с согласия и одобрения автора:
Вечерний пейзаж
Сегодня море - синева бескрайняя -
Проводит солнце тихо на ночлег,
И словно мать, заботливая, нежная,
На сон подарит счастья оберег.
Сегодня море странно не капризное.
Закат спокойно проводя златой,
Переливается ... А небо синее
Таинственной сражает красотой.
А сумерки, осенние, прохладные.
И полнится спокойствием душа.
Осталась где-то там печаль досадная,
И море сказкой радует, спеша.
Объятая простором, ночь блаженная
Купает звезды яркие в волнах.
Нам оставляет в памяти лишь нежное.
Вот день еще один... исчез... впотьмах.
21.09.20г.
**Мои переводы...