Кримчанам

Надежда Крайнюк
Сумне, холодне  і безмежне море
Накочується  хвилями на берег,
Людське неначе хоче змити горе —
Куди не повернись — закриті двері.
***
Чогось хотіли, кращого бажали,
Наївними були, мов немовля.
І сталось — ні синиці не вдержали,
Ні в темно-синім небі журавля.

10. 09. 2018 рік
Картинка з інтернету