***
Всідалося сонце низенько за обрій,
Тікав в закулісся спекотливий день,
Поволі надходив пан- вечір добродій,
Дзвонарь калатав в дзвони "Спас","дзень-дзелень"...
Той дзвін розлітався полями усюди,
Про щось сповіщав всіх живих, неживих,
Святили скрізь яблука, мед свіжий люди
І щиро молились за рідних своїх...
Ще літо, як літо, зелені ліс, гай,
Та спаса бринить дзвін про літа прощання,
Що марні надії на щире кохання,
Облиш, моя люба,свої сподівання,
Йде осінь з дощами в шахтарський наш край...
Вже й всілося сонце низенько за обрій,
Зникає зі сцени іще один день,
Поволі заходить в дім вечір-добродій,
Дзвонарь калатає, б"є в дзвін- "дзень-дзелень"...
***