Холодний дощ, яскрава парасоля...
І чорнобривців у руках букет.
Цей вересень прийшов, неначе доля,
Як зрілості прийдешній силует.
Все небо причаїлося у хмари.
Мов клапті, листя падають з дерев...
Минуле літо - пам'яті примара...
Сердитий вітер плаче , наче лев,
Який не наздогнав учора здобич.
Дивлюсь на квіти, думаю своє.
Чекаю дива. Виглядаю поміч.
Гадаю я , що щастя в світі є...
#enikaexpomt, 04.09.20, ілюстрація із інету