Літо, сестричко, вже перевалило за гребінь –
звідки тут повені взятись чи буйному цвіту…
Вибач його. Не кляни, не жалійся, не гребуй:
літо як літо.
Ліки щоденні гіркі, мов отрута мигдальна.
Пий цю мікстуру і присмаку м’яти очікуй —
наче тих слів, що забракло у мить вирішальну.
Зламаний прут у старої іржавої клітки,
ниє ребро — ані співу, ні вільного лету.
Все і залишиться так: ні для чого, нізвідки —
так, для сюжету…
© Лариса Вiровець
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Лето весёлое перевалило за гребень –
взяться откуда разливу и буйному цвету?..
Просто прости. Не кляни от души, на потребу:
лето как лето.
........
Будней лекарства горчат, как миндаля отрава,
в этой микстуре и жди послевкусие мяты -
холода слов, не нашедшихся - вымолвить правду...
польза невнятна.
.......
Сломаны прутья у клетки: давно проржавели…
ноет ребро – нет ни песен, ни чувства полёта.
Всё и останется так: ниоткуда, без цели –
больно и хлёстко…
Фото Марини Іванової
СпасиБо Соловью Заочнику за помощь!