Вечірні думки
Згасає день, мов квітка полум'яна.
І вечір ніч уже веде затим.
Вона, у зорях, місяцекохана,
Обійме світ у чорно-золотім
Серпанку неба, серпнем розпашілим
Розсипаному у минулім дні,
Який минув. В якім переболіло
Те, що так довго плакало в мені...
ЕНіКА, 05.08.20, час іде...світлина з мережі