Розкрити душу...

Валентина Коц
Розкрити душу...

Розкрити душу... Але хто захоче
І біль, і радість - вислухати все?
Шукають часто порятунку очі,
А вітер знов і знов печаль несе...
Я бачу, як руйнується життя
Під впливом лютим вітру-буревію.
В куточок десь зховались почуття,
А я все рівно вірю в свою мрію.
І йду до неї... Кроки геть малі,
Здається, що до цілі ще далеко.
Але дійду... Не потону у злі...
Хоча, можливо зараз, ще нелегко.
Я посміхнуся... Посмішка моя
Свідоцтвом буде для усіх навколо.
У цих випробуваннях - Бог і я...
А значить, розірветься смутку коло.