Дощик землю всю полив,
Досхочу її поїв.
Ожила травичка й сад;
Горобина й виноград.
Піднялися верболози,
Дощик сполоснув їх коси.
Квіти дощику всміхнулись,
Веселенько стрепенулись.
Зайчик, в лісі під кущем,
Піддивлявся за дощем,
Лапки вимив у водиці,
Допоміг своїй сестричці.
От такий-то чарівник,
Милий дощик мандрівник.