Мої вірші,то порух вітру
І соловейка спів в гаю,
То біль і радість всього світу
Що душу тіпають мою.
Вірші - вони мені як діти,
До них прискіпливо я ставлюсь .
В них можу плакати й радіти
І у гріхах нерідко каюсь.
Вірші - віддушина для мене,
Як джерело для спраглих душ.
Вони натхнення незбагненне,
Що вирина з небесних круч.