Лани з золотистим житом,
Шовковиця на краю села,
Як же добре було жити
Коли я була мала.
Корови що на луках пасуться,
Коза що ганяла мене
Жила та не думала я,
Що швидко так час промине.
Дідусь та бабусі живі,
Сусідів дуже багато,
Як же потрапить мені
Туди де некинуті хАти,
Туди де криниці з водою
Прозорою, наче кришталь ,
Туди де була я малою ,
Туди де лишилось на жаль
Дитинство мое назавжди,
Немає туди вороття.
-Дитинство благаю зажди-!
Та ні іде далі життя.
І в спогадах тільки лишились
Бабусі, дідусь та коза,
Корови на луках, криниці,
Береза та що росла
Біля города в селі,
Яскраво червона калина.
Та все що було у житті,
А час той все плине та плине.