КОХАННЯ… що то – біль, примара –
Та ні, воно таке крихке!
Таке, аж слів людських замало
І невгамовне і п’янке.
Легке, як пір’я лебедине.
Прозоре, мов серпанок мрій!
Воно,КОХАННЯ, завжди ДИВО! –
Збагни, відчуй і – зрозумій.
КОХАННЯ те, що сонцем з неба,
Туманами, що із роси.
Чи більшого у світі треба,
Якої нам іще КРАСИ?
Воно і є – Краса і Світоч!
Спів Янголів на Небесах!
Воно в пітьмі,мов зірка світить.
Воно – одне в усіх світах!
Було КОХАННЯ споконвічно.
Йому і БУТИ повсякчас!
КОХАННЯ в нас – ТО БОЖЕ СВІТЛО,
Котре пульсує попри ЧАС!
Гармонія всього живого,
Мелодія палких сердець.
ГОСПОДЬ – ЛЮБОВ – найперше СЛОВО!
В нім суть – ПОЧАТОК і КІНЕЦЬ,
Котрі з'єднались воєдино
У коло вічного життя.
КОХАННЯ – мить неповторима -
Блаженне,світле почуття!