Часто люди в барі шумнім
Так казали про тваринок,
Що тварини нерозумні,
Говорили без упину.
Щоб довести ті слова,
Дали порівняння вам:
Злий, неначе та собака
Або впертий, як осел;
Гірший за усіх, одначе,
Хамовитий наш козел.
Раз із десять чула я,
Той напився, як свиня
Та тупа, неначе курку
Або просто як вівця.
Продана – зміїна шкурка,
Так і далі – без кінця.
Перш ніж все судити й вся,
Подивись навколо сам.
Хто горілку ллє в роти?
Не свиня і не коти.
Хто собі жорстокий ворог,
Отрується разів сорок
І продасть не тільки шкуру,
А і сина і дочуру?
Ні, не вовки, не собаки,
Ні корова, ні верблюд
Ні, вони не здатні зрадить,
Друзів теж не продають.
Хто траву таємно курить?
Ні, не півні і не кури,
Не вівця і не баран
Не буває наркоман,
А до хамства, як до лун,
Задалеко і козлу.
червень 2020