Чаклунка
Зiвялi квiти
http://stihi.ru/2017/07/28/4365
-------------------------------------
Чотири стіни і пожовкле фото.
Їй би сьогодні згадати хто то.
Час повернути і зупинити...
Та викидають зів'ялі квіти.
Сни про минуле, тривожні думи
Зморшки назавжди покрили сумом.
Щоденно грає незвичні ролі.
Що ж, аплодуйте, старі та кволі.
Сидить самотня як сіра осінь.
У цім притулку їй довелося
Зітерти з пам'яті біль розлуки
І по годинах ковтать пігулки.
У шафі висить сценічний одяг,
Який не вдягне уже ніколи...
Не дочекатись нового літа.
Їх викидають – зів'ялі квіти...
Натхнення:
Роман "Зів'ялі квіти викидають" Ірен Роздобудько
*******************************************
Четыре стены, пожелтело фото.
Вспомнить бы ей сегодня кого-то.
Время вернуть... что не замечали...
И все цветы убрать , что завяли.
Сны о минувшем, худые мысли -
Все на морщинках печалью повисли.
А всё играем первые роли.
Аплодисменты, фанатки, что ли!
Сидит одиноко, как серая осень.
В этом убежище довелось ей
Стереть из памяти боль коварства
И по часам принимать лекарства.
В шкафу сценичное дремлет платье,
Она его не наденет... вряд ли...
Ей не дождаться нового сада.
А то, что завяло, выбрасывать надо...
вдохновение:
Роман "Увядшие цветы выбрасывают" Ирэн Роздобудько