Сорок п'ять вже промайнуло,
а неначе вчора то було,
роки шкільні-уже минуле
і кроків їх вже не чутно.
Школа нас стрічала радо
і дарувала джерело знання.
Часу не витрачали марно
і шанували знань ми надбання.
Завод, Раківка, Корнин і Личі,
Залісся, Морозівка,Білки
вставали рано-вранці,назорі
і поспішали на уроки пішки.
Десятий клас, ми різними були,
єднала нас рідненька школа
а вчителі як матусі й батьки
нас наставляли добрим словом.
Та час минув і ми, як пташечки,
у світ злетіли різними стежками.
Тепер ми теж матусі і батьки,
немає й школи-постаріла з нами.
Та пам'ять зберегла навік в душі
дорогу, школу, вчителів і клас.
Так будьте, ви благословенні всі,
я пам'ятаю і молюсь за вас!