Чаклунка
Тулитися до тебе
http://stihi.ru/2017/07/28/4416
------------------------------------
Тулитися до тебе жабеням…
Холодним, мокрим. І не відпускати.
Щоб поцілунками відігрівав
І зміг в мені царівну розпізнати.
Скрутитися в клубочок кошеням…
Таким малим, безпомічним. Без ковдри.
А ти мене турботливо вкривав
Без жодних слів, затамувавши подих.
І ки'датись в обійми вовченям…
Щоб ти міг всю покірність відчувати,
Щоб ні на кого вже не проміняв,
А я себе давала приручати.
І лащитись до тебе цуценям…
Так навіжено…смачно облизавши.
А ти б, про щось замріявшись, мовчав,
Всю ніжність своїм поглядом ввібравши.
Сопіти уві сні їжаченям…
Кумедним, не колючим, а пухнатим...
Якби ти тільки, мій коханий, знав
Як мрію я з тобою засинати.
****************************************
Лягушкою к тебе прижаться б вдруг...
Холодной, мокрой. И не отпускать бы,
Чтоб поцелуями согрел, мой друг,
И смог во мне царевну распознать ты...
Свернуться бы котёночком в клубок...
Таким беспомощным. Без одеяла .
А ты б меня заботливо, без слов,
Укрыл тихонько, затаив дыханье.
В объятия волчонок чтоб нырял,
Чтоб всю покорность мог бы ощущать ты,
Ни на кого б меня не променял,
А я себя давала приручать бы.
Ласкалась бы щенком, тебя лизав
Так вкусно, осторожно, неизбежно...
А ты б, мечтая о своём, молчал,
Через глаза впитав всю мою нежность.
Сопеть во сне б ежонком, что так мал...
Смешным, пушистым, не колючим (знаю!)...
Ах, если б только ты, любимый, знал,
Как я с тобою засыпать мечтаю!