Ти завжди приходиш з дощем –
він твій охоронець найкращий.
І я не питаюся, нащо, –
для бесід у нас повно тем.
Говорим з тобою до сліз –
до вищого порозуміння,
а дощ – зі взірцевим терпінням –
жаліє самотній карниз.
Прощаємось ми, як завжди, –
щасливою зустріччю п'яні...
Дощ-друже тебе крізь тумани
веде, щоб не сталось біди...