вольный перевод с украинского
стиха Маргариты Метелецкой "Ралець",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2020/05/05/3206
Подарок
Не замерзай, бутон моей надежды!
В нежданный час, в тяжёлую годину
Тебе молюсь, наш избавитель нежный,
в пропитанную бедами судьбину.
Куда ни глянешь, сплошь нужда и горе!
И вряд ли чем досаду сердца скроешь...
Ищу средь вихрей дня в греховном море,
откуда все грехи и зло такое.
Я чувствую зажим в признаньях Богу.
Я слышу приговор в дожде июньском.
В поблёкшую тетрадь кладу тревогу.
Держусь за косяки, боль сжав искусно.
Раз дал Господь весну в подарок ныне,
то, может быть, наш мир ещё не сгинет?
Ралець
Не замерзай, мій пуп'янку надії!
В невизначений час, в лиху годину
Тобі молюсь, рятуночку єдиний,
В просякнуту бідою, темну днину...
Куди не глянеш, скрізь нуда, довада* -
Ту прикроту хіба ж хоч чим прикриєш?
Шукаю, де той гріх і де та вада,
В навколишнім земному чорторию**...
І не вщухає щем в зізнаннях Богу...
З дощем травневим - випадає вирок
У збляклий зшиток, де таю тривогу
І біль стискаю, спершись на одвірок***...
Як дав Господь Весну нам у ралець****,
То, мабуть, світу цьому не кінець?..
*довада, нуда - депрессия
**чорторий - великий вир (обширный омут)
***одвірок - косяк двери
****ралець - подарунок, приношення