Оригінал:
Ох , як швидко життя промайнуло,
Наче вчора ще бігав малим,
Заглядаю сьогодня в минуле
І солодке, й гірке мов полин.
Намагаюсь згадати хороше
І, воднОчас, забути лихе,
Віє в очі вже біла пороша,
І тамую зітхання глухе.
Все здавалося - встигну пожити,
Щоб було що на старість згадать...
То старенькі батьки, потім діти,
А рокИ все летять і летять.
І все менше лишається друзів,
Як хороших прочитаних книг,
Лиш старезна верба, що при лузі,
Нагадає сьогодні про них...
Еміль Дубров.
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Незаметно как жизнь пробежала!..
Не вчера ли гасал здесь малы'м?..
И повеяла, как из подвала,
Из прошедшего горьким полынь.
Помнить мне бы всегда о хорошем
В этот час – не о тяжком в судьбе.
Веет в очи седая пороша…
Затаю вздох нелёгкий в себе.
Всё, казалось, успею на свете,
Вспомню вслед, оглянувшись назад…
И родные держали, и дети,
А года всё летят и летят.
И по кругу всё меньше дружочков
Как хороших прочитанных книг.
Лишь старушка-верба' при лужочке
Мне напомнит сегодня о них…
Аватар Автора оригинала