Не глибокі вірші в них зернятка немає,
що коріння пускає у нетрі душі
й буйним колосом зовні у світ проростає
і дарує наснагу і радість в житті.
Не глибокі вірші вони мов пустоцвіти-
відцвіли і засохли, недавши плода
а могли б слово мудре у світ народити
щоб було у нагоді для тих хто стражда.
Не глибокі вірші не несуть насолоду,
не насичують душу духовним теплом.
Вони ніби полин, що зроста коло двору
і його, як бур'ян, зіжнуть швидко серпом...