– Добрий день. Лист є?
– Немає.
– Пішла далі.
Що за листоноша?
Чом коханий не відповідає?
Я така красива і хороша.
То вона ревнує. Їх, ховає.
Десь на пошті, мабуть, загубила.
Вона може!
Хто її там знає.
Може не ховає, а спалила?
Ревнощі. Вони такі.
Я ще масла у вогонь підлила:
«Що? Освідчився то, він – мені!»
Як вона кричала…
І сварила…
Плакала…
Ось, так тобі і треба.
А чого на нього так дивилась?
Га? Тобі яка була потреба?
Він є мій!
Я крепко розізлилась.
Вона! Точно!
Всі листи ховає.
А інакше і не може бути
Я ж – красива і хороша…
Він це знає.
Хіба можна, ось таку, забути?
4.06.2020 р.