А кохати ще так хочеться,
хоч літа немолоді.
В серці почуття клекочуться
наче вітер буревій.
Недолюблена, натруджена
все ж душею молода
та вона чомусь засмучена
і бажає ще тепла.
У кохання зачарована,
в ньому бачить тільки сенс,
та печаллю затаврована
ось такий-то декаданс.
Ой, як морозно, як морозно!
Вихід тільки є один
щоб не задубіти з холоду
зберегти тепло краплин.
І краплинка до краплиночки,
розростеться джерело.
Ну а ниточка до ниточки,
витчеться і полотно.
Полотно любові чистої,
джерело-нектар душі.
Полум'я - кохання ніжності,
що і гріє і горить...