Не відкривайсь наповну ні для кого,
І залишись собою назавжди.
Ти БІЙСЯ слова «вигода» чи «користь»,
Чітку межу для серця поклади.
Ти не дозволь проникнути нікому
Вглиб саду, де затишшя почуттям.
Одна помилка — можна впасти в кому,
І непритомним бути все життя.
Так мрії можуть і листком опасти,
Не переживши розквіту весни.
Так іноді проспати можна ЩАСТЯ,
І кожен день дивитись тільки сни.
В один момент так може стати гірко —
Завмруть у приголомшенні слова...
І знай, це доленосна перевірка,
Якщо не здався — значить, не програв...
В один момент потрібно ВІДПУСТИТИ,
Без жалості на відстань відійти.
Спіши для тих собою поділитись,
Для кого став назавжди цінним ти.
© Лілія Булла