Там, де багато вiчного
Чаклунка
http://stihi.ru/2020/04/26/7588
-------------------------------------
Вот так каждый раз под тобой умираю.
© Copyright: Динго Дин
Початку немає. А потім, як я під ним,
ім'я моє наче Алісавкраїнідив,
в темну безодню, прірву безмежну падаю
разом з цим ліжком, разом з цією хатою
в інакший незримий такий дивовижний світ,
варнякають щось там тихесенько (в голові?)
гук, перелесник, інша нечиста братія,
мабуть не проти зараз отак кохатися
безжально, безтямно, рятунку нема ніде.
Я знала давно вже, що в мене не як в людей,
крики у шибку сизими луплять крилами,
та не попрошу в нього щоб відпустив мене,
палає багаття в первісних його очах -
стрибати й горіти... А десь домовик бурчав
(всі ті дурниці я вже давно не слухаю),
бо вигинаю тіло-зливаюсь з рухами,
гойдаються стовбури яблунь (подібний ритм),
хоча преспокійно дрімають в цей час вітри...
Сила тече із нього до мене річкою,
в ній так багато вічного та магічного.
Таке відбувається тільки як я під ним,
ім'я моє наче Алісавкраїнідив,
схоче - буду Наталкою, схоче - Лідою,
та неодмінно відьмою. За'вжди відьмою.
**********************************************
Вот так каждый раз под тобой умираю.
© Copyright: Динго Дин
Начала мне нет. Потом, когда я под ним,
имя мое словно - Алисавкраинидив*,
в темную бездну, пропасть без края падаю
вместе с тем ложем, вместе с этою хатою
в иной и незримый, такой нереальный свет,
там вякает что-то тихонечко (в голове?) -
шум... - дух Прелестник и все братья нечистые,
видно, не против, что так любят неистово,
без жалости, смысла, спасения нет нигде.
Я знала давно – у меня не как у людей,
крики в окошко крыльями сизыми лупят,
но не прошу пощадить я - так меня любит,
пылает костер в первобытных его очах -
взмывать и гореть ... Опять домовой заворчал
(Все глупости эти давно не слушаем мы),
я выгибаю тело - в ладу с дви-жень-ями,
качаются яблонь распятья (подобно нам),
хотя преспокойно спится сейчас всем ветрам...
Сила течёт ко мне из него, как речкою,
в ней так чудотворного много и вечного.
Такое бывает, когда только я под ним,
имя мое словно - Алисавкраинидив,
хочешь - Лидой, Наталкой? - зови хоть на б`еды ,
но непременно ведьмою. Вечно ведьмою.
---------------------
*) Так по-русски могло бы звучать Алисавстранечудес