Когда милльоны умирали,
Чтоб больше сохранить живых,
Письма твои меня искали
На многих почтах полевых.
Белыми плыли лепестками
По-над просторами войны,
Горели яркими огнями
На их дорогах перуны*.
Были внутри: надежда, слезы
И вера, что пройдет беда.
Те письма, обходя угрозы,
Могли меня найти всегда.
В глазах кружили их страницы,
Когда был отдых, когда бой,
И, будто крылья белой птицы,
Вперед тянули за собой.
ПЕТРУСЬ БРОВКА
Перевод Дениса Говзича
*Перуны(устар.) - обозначение воинов, сражения, звуков сражения.
И ОРИГИНАЛ
Калі мільёны паміралі,
Каб засталося больш жывых,
Твае лісты мяне шукалі
Па многіх поштах палявых.
Плылі пялёсткамі малымі
Па-над абшарамі вайны,
А па дарозе перад імі
Гулі з агнямі перуны.
Былі ў лістах надзея, слёзы
I вера, што бяда міне.
I, абмінуўшы ўсе пагрозы,
Лісты знаходзілі мяне.
Яны ў вачах маіх кружылі,
Ці то спачынак быў, ці бой,
I, быццам птушкі белым крыллем,
Наперад клікалі з сабой.
Пятрусь Броўка
Художник Санджиев Д.Н.
Ещё о войне
http://stihi.ru/2020/05/09/3888