Полетіти б у сни,
Ті щасливі, дівочі,
Там, де двоє ще ми,
Повернути б ті ночі!
Де читаєш мене,
Загадкову для світу,
Вітер носить амбре
Ароматного літа!
Приспів:
Через призму тих радісних снів --
Акварельне зітхання сонетів,
Я під ніжність весняних дощів
Знов цілую вуста на портреті…
Повернути б усе!
Але як повернути?
Синій вечір пливе
І не важко збагнути
Що вже день догорів…
Чом же, серце питає,
Пелюсток твоїх слів
Я ще досі шукаю...
Приспів.
Улететь бы во сны,
Что любовь пророчат.
Как вернуть бы весны
Голубые ночи.
Где читаешь меня
Загадкою для света.
Ветер носит, маня,
Ароматы лета.
Припев:
Через призму тех радостных снов,
Акварельные вздохи сонета
Я под нежность весенних дождей
Вновь целую уста у портрета.
Эх, вернуть бы всё,
Только как вернуться?
Синий вечер плывёт,
Можно ль обмануться,
Что закончился день.
Почему, спрошу я,
Нежных слов твоих тень
До сих пор ищу я...
Припев: