І більше за тобою не сумую.
А ти за мною і не сумував.
Ти тільки леза в спину накидав,
А я лишилась сам на сам з собою.
Вітри нашептують твоє ім‘я,
А я завзято їх від себе відганяю.
Я плачем вимила тебе з душі,
Хоч було тяжко, але це змогла я.
Тепер мені не сумно. Ні.
Пробач мене, але тебе забула.
Прийде весна, а птАхи прилітають по весні,
Вони співали, що любов пройшла, і я почула.
Настало вже полегшення в душі.
Тепер нікого не люблю, і не шукаю.
Нікому я не плачуся, не краю,
Що ти не вийшов з мої голови.
В моїй душі я тебе глибше поховала.
Для мене не існуєш більше ти.
Я тебе викинула з голови і вільной стала,
Але як чую те ім‘я, не знаю куди йти...