Повiнчатись

Клавдия Дмитрив
Кохання – це дар особливий,
Не всім дано мати його,
Буває сильнішим від зливи
І клекотом чути його.

В коханні дано потопати
І спів солов’їний почуть.
Не смійте його розтоптати,
Бо миті розплати прийдуть.

Кохання – це щось неймовірне,
Це – подих і блиск у очах,
Прекрасне воно й гармонійне,
Біжить по життєвих стежках.

Кохання – дарунок від Бога,
Це ще одна ніжна струна,
Від нього буває й тривога,
Пливе у житті без човна.

Кохання, мов перли у морі,
Й красиве нелегко знайти.
Воно, наче квітка у полі,
Котру так голублять вітри.

З коханням навік повінчатись,
Розлуки не знати із ним,
У ньому життя все купатись.
Кохання хай буде п’янким.

02.05.2020 р.