Квіти розцвіли і травка зеленіє,
Але люд чомусь вже цьому не радіє.
Не цінує рідну мову, батьківщину,
Гнобить і ламає нашу Україну.
А Господь все бачить і усе він знає,
І коронавірусом весь народ карає.
Всюди клятий пластик, і на клумбах ген
Мерехтить од вітру поліетилен....
Схаменіться люди, бережіть природу?
Зараз неможливо пить з криниці воду,
Не дай Бог дитині на колінця впасти,
Бо і подорожник до рани не прикласти.
Через людські руки, вся природа гине,
Ти пробач нам, мила ненько Україно.