***

Лариса Опанасенко
Вітер несе невпинно
Сонце засліпить вмить
Сказане швидкоплинне
Там де роса бринить
Небу чи сонцю, квітам
Чи берегам ріки
Сум свій віддати вітам
Скинуть печаль в віки
Вітер несе невпинно
Радість, як цвіт весни
Сказане неодмінно
Перегортаєш  ти
Вітер  - весняна сповідь
В нього немає меж
Непримиренна повінь
Душу мою бентеж