І от я рушив у бік великого міста
Намагаючись скоріше піти якнайдалі
Навколо всі казали що в мені немає ніякого хисту
Та попереджали про клиптоманів
Що пасуться на луках майданів
І нишпорять ущелинами поважних вулиць
Там давно вже людей немає
І нема кому посміхнутися
Там сюжети в'ються воловими жилами
Перетворюючись на паростки зла
Музика летить під парою проміле
Розлітаючись бризками розбитого скла
Там у ночі старі боги виходять на полювання
З'їдаючи плоті нічних витрищак разом з кістками
І все що ті бачать останнім
То янголів з залізними кулаками
Та до речі я так і не дійшов до того дивного міста
Засів на забутому полустанку зі склянкою коньяку в руках
При тому що там давно вщент розібрана залізниця
Згадуючи смак твого поцілунку на своїх губах
=================================
И я ушел в сторону большого города
Держа руки в карманах
Хотя меня просили сбрить бороду
И предупреждали о клиптоманах
Что пасутся на лугах площадей
И в ущельях важных улиц
Там давно нет людей
И некому улыбнуться
Там сюжеты вьются воловьими жилами
Распадаясь на отростки нервных волокон
А музыка летит под парой промилле
Разлетаясь брызгами разбитых стекол
Там персты судьбы по ночам сжатым кулаком бьют под дых
И длинные строки дурацких стихов мелькают перед глазами лезвиями ножей
Всё как в классической road-story одним словом главное никто в эту ночь не подох
Нелёгкая вынесла на вираже
Но я кстати так и не пришёл в этот странный город
Засел на забытом богом полустанке со стаканом коньяка в руках
В ожидании поезда который давно не ходит
К чему то вспомнив твой поцелуй на своих губах