Эй, дорогие друзья! - Из Ирины Боговиной...

Кариатиды Сны
Агов! Любi, друзi!
Ирина Боговина
       ***
Агов! Любі, друзі!
Як Вам всім живеться?
Чи сіється поле?
Чи житечко жнеться?
Агов!.. Тиша в полі,
Мов голос в пустелі,
Понурі домівки,
Без світла оселі...
Питання про землю
Не раз відкладалось,
Нарешті нагода
Продати дісталась...
Ще трохи й паї всі
Розкуплять та луки,
Як будуть дивиться
У очі Вам внуки?..
Вважай, кращі землі
Магнатам дістались,
Як лихо проспали,
Біда як підкралась?..
І я Вам про землю-
Раби їй знайдуться,
Чи буде любить "пан",
Як ми її, друзі ?..
Ми ж ладні ту землю
За хліб цілувати,
За росяні квіти,
За мальви круг хати...
Земля-наша мати,
Земля-наречена,
Не дайте згубити
Дім,землю свячену...
Не дайте розпродать
Поля, пашні, луки,
Дідівські могили
З зірками, що вкупі...
Агов!..тиша в полі,
Як голос в пустелі,
Понурі домівки
Вкраїни, оселі...

      ***

******************************

       ***
Друзья дорогие!
Эй!.. Как вам живётся?
Не сеется ль поле?
И рожь ли не  жнётся?

Эй!... В поле - пустыня,
В ней голос не слышен,
Унылые хаты,
Без света жилища...

Вопросы про землю
Не раз  отлагались,
И вот наконец-то
Случилось, дождались...

Да, скоро раскупят
Паи, луга, пашни,
Как будут смотреть вам
В глаза внуки ваши?..

Все лучшие земли
Магнатам достались,
Как вы всё проспали,
Как беды подкрались?..

И я вам про землю...
И некуда деться.
Так «пан» не полюбит,
Как мы, её дети!..

Готов  эту землю
За хлеб целовать ты,
За травы, что в росах,
За мальвы у хаты...

Земля - твоя мать, и
Сестра, и невеста,
Нельзя потерять её -
Дом, жизни место...

Не дай распродать
Луга, поля ваши,
Могилы дедов и
Под звёздами  пашни...

Эй!.. В поле - пустыня,
В ней голос не слышен,
Унылые хаты,
Края и жилища...