Начну с потехи: всё-всё "время", а не только делу, и есть тот самый "час", — "тютелька в тютельку"; и хана втюхана!
...дел — гора!!
слов — игра??
...д О к т о р а !!!
а — п о р а ???
вестИмо, пора и нестИмо: ибо сколько ж так криво везтИмо...
= = = = = = = = = =
Й УСЕ?? — бо на мовах і мовлено, і намовлено!!
ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня...
смерть й "братерським" окупантам...
"час додому, час": а це аж співають! й самі одразу йдуть!! і то звані й ждані, дорогі-дорогі гості!!!
найкращий гість засмерджується на третій день: німецькою, чиє мяке "г" сусіди чомусь тримають за тверде "х"...
= = = = = = = = = =
але "рєдкая птіца долєтіт" сеї мудрости, — звичайним поглядом, наче незвичайним описом Миколи Васильовича...
котрий такий один, Яновський-Гоголь, — чий день народження ми виділяємо з-поміж сміхів й дурників...
чи до ладу буде нагадати заблукавшому містику назву твору, звідкіля тая птіца вєздє ходом, — "Страшная мєсть"...
= = = = = = = = = =
...ачей і що день сміха-дурника має буть коротшим й так не довгого життя: ще й незвані ночі з двох боків, неждані???
...пора, брат, пора (с), — бо з ким нам бути, а з ким би й не бувати!!!