Наче наречена, вишня в білім цвіті,
Бджілки-трудівниці там беруть нектар.
Соловей співає на тонкому віттті,
А вночі над нею тисячі стожар.
Аромат із саду навкруги рознісся,
Аж п’янить-дурманить і тамує дух.
Ця краса в Карпатах та ще й на Поліссі.
Хор хрущів у саді ні на мить не вщух.
Вранці тішить сонце, променем голубить,
А сріблясті роси ввечері спадуть,
Коник у травичці скрипочку не згубить,
Парубки й дівчата у садок прийдуть.
Місяць, наче легінь, по небу гуляє,
Зіроньки в обійми красеня беруть,
Соловейко пісню залюбки співає,
Верби свої віти до водиці гнуть.
Повниться повітря ароматом вишні,
Наче наречена, у фаті вона,
Вітерець легенький в обіймах колише,
І колишуть хвилі в затишку човна.
29.03.2020 р.