Ти бачиш як окутала весна
Снігами у саду кудлаті вишні
До чого благодатна ця пора
Що хочеться у двічі більше жити
Все білим затягне пахучий квітень
Вплететься цвіт у душу ароматом
І бджоли, як малі бешкетні діти
Гуртом почнуть гудіти і літати
А скоро ще й піде весняний дощ
Як гарно ці слова звучать в розмові
І кожному захочеться також
Босоніж прогулятися по полі
Ти знаєш як це лічить різні рани
На серці, тілі, настрої, душі
Коли ти просто бачиш це очима
Й нічого більш не хочеться тобі