***

Пташина сіла в нас на підвіконні
Бо голоси почула наші віддаля
Напевно ми були їй не сторонні
Розмова наша птаху забавля

Дивилася на наше метушіння
Прозорим світлим поглядом весни
А на вікні фіранка , як кружіння
У такт всьому , де подих новини

Співати пташка та не поспішала
Бо на меті послухати нас мала
А ми уперто все ж не помічали

Як китиці берези зеленіють
А відголоски зимні вже німіють
І як тепла у душах наших мало