Життя, чому ти, мов мустанг, так мчишся жваво?
Чом прагнеш в боротьбі на милість Смерті здатись?
Не поспішай, тріумф твій скоро може вдатись,
Його ти наближаєш, маєш на те право.
Життя, чому ти на жорстокість не скупишся?
Даруєш нам не бажані, сумні сюрпризи.
Штовхаєш на загострення, на часті кризи,
На долі, і на страждущу державу злишся?
Життя, прошу тебе, не треба швидко мчатись,
Ти не вбивай, ти не каліч, не муч - не треба.
З надією в молитві повернись до неба,
І хоч на мить зумій для щастя зупинятись.