Натхнення тут:
http://www.stihi.ru/2020/03/10/9851
Чому? Не знаю, та й спізнились,
Летіли в небі мої думи,
Мабудь від дійсності втомились,
В душі лунають й досі сурми...
Бо люди стали жебраками,
Але пишаються мов пани.
А мова, віра с кулаками,
Ганебні вітязі омани
Зчинили галасу і крику,
Святі псалми переписали,
Перетворили на півдику,
Але самі у себе вкрали
Державу, долю і повагу.
В душі моїй не відновити,
Не погасити правди спрагу,
Та і рядки гіркі не вбити.
П.В.М. 13.03.2020г.