Тарасове слово

   
Пломенів  немов  багаття
Кущ  калини  біля  хати.
А  в  тій  хаті  серед  злиднів,
Тих,  яким  кінця  не  видно,
Хлопченя  собі  зростало,
Що  Тарасиком  назвали.

Як  же  він – о,  Боже,  Боже –
На  той  кущ  калини  схожий:
Чистота  душі  і  слова –
То  є  квітка  калинова.
Як  і  кущ,  він  ріс  в  неволі,
Присмак  ягід  мала  доля.

Україна,  рідна  ненька,
Ти  на  щедрості  багата.
Тільки  ти  могла  Шевченка
Світові  подарувати.

Син  славетного  народу,
Він  свого  тримався  роду.
Через  творчість,  через  роки
Крізь   страждання,  крок  за  кроком
Ніжну  душу  України
Ніс  в  собі  з  любов’ю  сина.

Як  хотів,  хотів  до  болю
Він,  дзвонар  людської  волі,
Роботящий  і  кмітливий
Наш  народ  щоб  був  щасливий.
І  його  пророче  слово
Ллється  в  душі  знову  й  знову.

Україна,  рідна  ненька,
Ти  на  щедрості  багата.
Тільки  ти  могла  Шевченка
Світові  подарувати.