***

Татьяна Бевз
Справжнім дідусям
— А ти, дідусенько, стрибай-но коником,
зморився коником — будь черв'ячком.
Візьми на плечі вже (я буду дзвоником)
і заспівай мені ще перед сном.
— Моє ти сонечко, руденька зіронько,
усе, що хочеться... зроблю, збагну.
Я обійму тебе всім серцем, дитятко,
в серпанок ніжності сам покладу.
Ці почуття такі... ні з чим не сплутати.
Від тої радості іскриться дух.
Неначе сила є горами рухати,
створити райдужних на небі смуг.
Бабуся з усміхом: “Ой ви ж, два неслухи,
такі однакові — старе й мале!”
А ми малюємо гігантські соняхи,
смішного Олафа і крем-брюле.
Коли ж увечері всі справи зроблені,
казки прочитані, співати час,
прикрию лагідно тебе долонями...
Хай день сьогоднішній не згасне в нас!

Таня СВІТЛА
01.2020 р.