Як умру то поховайте
В Одесi милiй,
Вона мене породила,
Дала розум, силу.
Щоб акацii i плантани
Квiтли над могилой,
Гуркiт щоб i шепiт моря
До мене долинув.
Я бажаю щоби мене
Попiлом спалили,
I на брилах Ланжерона
По вiтру пустили.
Пiсля цього на бульварi,
Як цей свiт покину
Памятник менi збудуйте,
Дьюку на замiну,
Ну а замiсть постомента,
Холодильник влаштуйте,
I на бiлих його стiнках,
Напис надрукуйте:
ГАРI ДМИТРОВИЧ ГАМУЛЯ,
Буду вiн файний, сильний,
I тобi, Одеса - Мамо
Завжди був вiн вiрний!