Життя-це гра

Князев Дмитрий
Налий вина й послухай мене
Розкажу тобі як все є
Он сонце встає,така дивина
Лише вдивись у цю блакить
І поміж гір орел летить
Ще одна мить,його нема...

Життя-це гра,ми в ньому карти
В розбитих серцях чужі емігранти
І в кожного своє загублене море
Один на один ми дрейфуємо з болем

Воно одне і часто змінює барви
Ми кожної ночі вирушаємо в мандри
Але не забудь зняти ці окуляри
Рожеві-рожеві,ти не бачиш в них хмари

Долий вина,вже майже ніч
І так багато протиріч
Ми пливимо серед думок
Втікає час з твоїх долонь
Та ще горить палкий вогонь
В серцях достатньо ще тепла...

Життя-війна і скрізь розірвані фанти
Ми всі соціальних мереж окупанти
Блукають в інеті знесилені душі
До горя чужого,до всього байдужі

Воно одне і вже розіграні карти
Ми зносимо вежі і руйнуємо факти
Але не забудь відвести від екрану
Свої втомлені очі і змінити програму.

               19.02.20