"Нашого цвіту по всьому світу.
Правда від нього не завжди гарні пахощі"
З підслуханого у польській кнайпі
Чи то заняття йогою чи то вроджена брадикардія зробили з Аркадія Борисовича ідеального стрільця і музиканта. Він жив у іншому часовому вимірі. Постріл між двома ударами серця завжди перфектно влучав у ціль. Гра найшвидших пасажів, коли твій внутрішній час уповільнений, вражала найтонших поціновувачів. Шкода, що в Україні їх стає все менше і менше. Але в цьому є свій плюс.
АБ давав ексклюзивні сольні концерти у супроводі камерного оркестру. Вкраїнські скоробагатьки люблять дороге і ексклюзивне навіть тоді, коли вони в ньому мало, що тямлять. Але музика - універсальна мова, особливо в руках такого маестро, як Аркадій Борисович. Його перфоменси зі зміною сольних творів для скрипки на такі ж, але для альту, були справжньою магією. Тому замовлень не бракувало. Гонорари були більш, ніж щедрі.
Спочатку Аркадій багато мандрував по Україні. Потім те бізнесово-кримінальне середовище пострадянських нуворишів стало влаштовувати закриті музичні вечірки на Лазуровому березі, в Давосі, Тічіно. Слава АБ у вузьких колах ширилася разом з географією. Нашого цвіту по всьому світу.
Чому АБ, попри свої достатки, продовжував мешкати в Бердичеві? Тут було затишно і зручно. Тут було гарне стрільбище. Тут була Емма та її коханець майор Хортовенко. Тут було кілька гарних кнайп з винятковою кухнею.
Тут було персональне Місце Сили вічно юного Арчі
© Copyright: Валентин Лученко, 2020