Я кохав тебе щиро, безмежно, нестримно, невпинно;
Дарував тобі ночі солодкі, масирував спину.
Ти для мене була, ніби повна посудина винна,
Як пакунок кубинських сигар, чи мішок з героїном!
Ось найкращі сири: пармезан і рокфор, моцарела,
І багато ще рідкісних заокеанських продуктів.
Я підносив тобі серенади, амброзії келих,
І привозив тобі звідусіль тільки бажані фрукти!
Ти – невдячная стерво! Ах, скільки я витратив часу!
Що тобі бракувало? Чому ти настільки нещасна?
Я давав тобі все, але ти про єдине благала:
«Милий Дмитре, будь-ласочки, випусти мене з підвалу!»
березень 2017