Я – дитина працьовита,
Здібна і талановита.
Я люблю помандрувати,
Вірші з своїх снів писати.
Тож, даю уяві ходу,
І складу вам ці куплети:
До зірок, і глибше в воду,
В іншу сторону планети!
Раз наснилось недалечко
У казковому містечку
Дивовижні краєвиди
Чарівної Атлантиди!
Ось і місто – Акваполіс.
Запросили нас до столу,
На змагання з гідро-болу
І морського рок-н-ролу.
А в самісінькій столиці
Нас приймав в своїй світлиці,
У палаці немаленькім
Сам міністр Нептуненко!
Тризуб, вуса і корона,
Борода – деревна крона!
Він дивився пильним оком
І почав для нас уроки:
«Якщо ти дивився мимо
І цих правил не дотримав,
Може зле з тобою стати –
Вже не вернешся до хати!
В межах нашої столиці
Є підводні колісниці.
Вони возять пасажирів,
Бережуть від водовиру.
Коли стали на зупинці,
То обходити їх можна
Лише ззаду, по зебринці –
Так робити має кожен!
На проспектах Миру й Слави
Збудували переплави.
Пропливайте ними, дітки,
Тільки на зелене світло.
Як пливеш ти переплавом,
Подивись ліворуч спершу,
На середині ж – направо,
Щоб не було небезпечно!
Тих, хто їздить по дорозі,
Поважай, і не цурайся:
Водій, – то не чай фруктовий;
Водій – то нелегка праця!
Є в нас і дорожні знаки:
Жовті і червоні, сині.
Розкажу про них я трохи,
Пам’ятай же і по нині:
Як червоний знак побачиш,
Знай, що він забороняє
Всіх навколо обганяти
Повертати, зупинятись.
Жовті – всіх попереджають:
Коли звузиться дорога,
Поворот крутий чи нахил;
Рейки, що біжать до когось.
Сині – вкажуть тобі напрям,
Перехід, тупик, їдальню,
Рух по колу, швидкість, назву,
Автосервіс і лікарню.
Буде в тебе все в порядку!
Тож, твій сон, мабуть, покину.
Залишу тобі на згадку.
Як повернешся на спину,
Покладу їх під подушку.
Прокидайся до сніданку!»
Раптом чують мої вушка
Рідний голос: «З добрим ранком!»
Як піду я знов до школи,
Розповісти всім їх мушу;
Пам’ятатиму закони
І ніколи не порушу!
лютий 2017