В полiт до Ковшiв

Прокопенко Юрий
Тихими кроками щастя до серця ступало,
Барви несло за собою розлогим дощем.
Як в ту хвилину було навіть Всесвіту мало,
Мало й хотілося більше, хотілося ще!

Все, що намітила доля, звичайно, приходить.
Хто нам судився, той знайдеться в час нелегкий.
Щире кохання ніколи не вийде із моди,
Як би того не цурався весь фактор людський.

Кращі моменти життя нам приносить везіння,
Вдалість обставин дозволить співати душі.
Тихо заходило щастя й зникало тяжіння,
Двоє сердець залучивши в політ до Ковшів.

17:20, 07.02.2020 рік.

Зображення: https://umaumi.com