Зимова тиша, там без вітру сніг
Пірнув із неба на твою оселю,
Собою застеляючи поріг
Приніс він звістку з вирію під двері,
Як пір'я з ангелів, так шкода їх зминать,
Ногами шовковисті привітання,
Для близьких, це нагода звідти слать
Свої найщирі, світлі побажання,
Свою любов без шепоту і слів,
Що краплями розтануть у долонях,
Листівку так приносить перший сніг,
Зі спогадом у сивині на скронях.