* * *
Ти зробила життя моє дивом казковим,
Ти у стрічці моїх найсолодших хвилин,
Ти, сестричко, найбільша моя загадковість,
Ми з тобою крізь різне удвох перейшли.
Я спішу своїм щастям ділитись з тобою,
І тоді через край ллється радість моя.
А якщо вкриє човен негода журбою,
Ти — затишшя і мій ненаглядний маяк.
Розумію, що скоро момент той настане —
Хтось попросить серденька твого і руки.
Звісно, щастю твоєму перечить не стану,
Буде сумно, коли розійдуться стежки...
Я тепер і хвилинки без тебе не можу,
Ти навчила радіти мене кожну мить.
І чи в світі знайти кращу подругу можна,
В чиїм серці так ніжно любов пломенить?
Моя втіха — твої оченята сяйливі,
А усмішка — веселка на небі яснім.
Кожну мить будь, Іннусю, безмежно щаслива,
І хай линуть в серденьку небесні пісні!
©Лілія Булла