Останній дзвоник. Я тримаю
Диплома синього в руці.
Навчання скінчено – я маю
Відправитись на край землі.
Грайливою рукою долі
Кудись мене вже принесло -
Нову сторінку я поволі
Відкрив, побачивши село.
Повітря свіже, чисте небо,
Та вже далеко є батьки.
Тож маю вижити потребу,
Ніхто вже не подасть руки.
Тож час минав, і йшли уроки,
До вас занадто був м'яким.
Багато зайвої мороки,
Та успіх слідував за ним.
Ніщо не зможе замінити
Мені вогні ваших очей,
Бо ви – найкращі в світі діти
Серед непотребу й речей!
І, коли лаяло начальство,
Коли проводив з вами час,
Хотів застрелиться раз двадцять,
Та вижив – не для них – для вас.
Автобус вів у сон в дорозі,
Як і вечірняя зоря...
Мене збудить було лиш в змозі
Яскраве світло ліхтаря.
Проводив місяці у дошки
Підручник, зошит, завдання,
Хоча і задовбало трошки,
Але чекав на вас щодня.
Мій другий дім – то моя школа,
Хоч дім той вже не повернуть.
Можливо, вернуся в це коло,
Можливо, інший знайду путь.
Хай буде проклята система,
Хай знов прийдуть до вас малі!
Здолайте ж всі ваші проблеми!
Навіки слава, вчителі!
грудень 2014