Легенда про цикорій
(голландська)
Жила десь дівчина прекрасна,
Така вже гарна - й не сказати!
Що навіть в небі Сонце ясне
Її схотіло в жони мати.
Мовляв - красуне, так кохаю!
Щаслива будеш ти довіку...
І обдарую всим, що маю,
І буду добрим чоловіком!
- Прийди, прийди, дівчино мила! -
(Слова кохання їй шепоче...)
Та... дівка хлопця вже любила,
В дружини Сонечку не хоче!
Ото ж - відмовила. З образи,
Лиш двері зранку та відкрила,
На стежку вийшла - то одразу,
Вмить, Сонце і перетворило
Її в рослину, ще не знану!
Квітки - блакитні, наче очі...
З тоненьким, та високим станом...
- З зорі дивися і до ночі,
На мене, дівчина строптива!
Самому Сонцю - та відмова?!
Тепер ти більше не красива -
З тобою інша вже розмова! -
Та не здалася дівка й нині -
Вже по обіді закриває
Квітки свої, блакитно-сині...
Лише, з погордою, киває.
Росою, часом, плаче в горі,
Корисна лікарська рослина...
Дали їй назву: це - цикорій!
А мимо час незримо плине.
17.01.2020 г.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Перевод на русский язык:
Легенда о цикории
(голландская)
Жила где-то девушка прекрасная,
Такая уже красивая - и не сказать!
Что даже в небе Солнце ясное
Её захотело в жёнах иметь.
Мол - красавица, так люблю!
Счастлива будешь ты до скончания века...
И подарю всё, что имею,
И буду хорошим мужем!
- Приди, приди, девушка милая! -
(Слова любви ей шепчет...)
Но... девушка парня уже любила,
В жёны Солнышку не хочет!
Потому-то и отказала. От обиды,
Едва дверь утром та открыла,
На тропку вышла - так сразу,
Мгновенно, Солнце и превратило
Её в растение, ещё не известное!
Цветы - голубые, будто глаза...
С тоненьким и высоким станом...
- С зари гляди и до ночи,
На меня, девушка строптивая!
Самому Солнцу - да отказ?!
Теперь ты больше не красива -
С тобой другой уже разговор! -
Но не сдалась девушка и ныне -
Уже после полудня закрывает
Цветы свои сине-голубые...
Лишь горделиво кивает.
Росой, временами, плачет в горе,
Полезное лекарственное растение...
Дали ему название: это - цикорий!
А мимо время незримо течёт.