Думки

Натали Амар
Зимовий вечір крила простягнув
Туманами над вулицями міста.
Думки ведуть безжалісну війну,
В якій нема ні користі ні змісту.

Думки мов стріли, що старий шаман
Їх отруїв та випустив на волю.
Але я вірю, що коли зима
Піде, то унесе частину болю.